Зимовий мікс " Свята українського народу"

 

14 грудня вшановуємо пам’ять пророка Наума. За народними уявленнями він є покровителем знань, розуму та науки. Саме 1 грудня за старим стилем (14 – за новим) розпочинався навчальний процес у школах. У народі вважалось: якщо на день Наума розпочати навчання, то дитина краще засвоюватиме науку. У цей день існували певні традиції, пов’язані з навчанням. Звичайно, ці традиції існували давно, коли учителями були церковні дяки. Вдосвіта перед школою учень з батьком обов’язково йшли до церкви. Вдома мати на сніданок подавала лише кашу. Після цього з благословення батьків можна було йти до школи. Горнятко з кашею, обгорнуте новеньким рушничком, дитина брала з собою і частувала однокласників. Батько йшов до церкви, ставив свічку перед покровителем і молився, щоб дитині добре йшла наука.

В народі про цей день говорили:

«Наум наставляє на ум»,

«Прийшов Наум – пора братися за ум"

«Наум виведи синка на ум».

Зимовий мікс " Новорічно-різдвяні історії"

 

Олександр Гаврош "Різдвяна історія ослика Хвостика".

Ослик Хвостик – справжній актор. Він неперевершено грає роль віслюка в різдвяній виставі – вертепі. Та ось перед Різдвом стається дуже прикра річ: злі люди викрадають Хвостика. Йому вдається втекти від крадіїв – однак із цього осликові пригоди тільки починаються. Бо навколо глупа ніч, темний ліс, куди йти – невідомо, адже за кожним пагорбом, за кожним кущем на бідолаху можуть чекати хижі звірі, а ще страшніше – користолюбні люди…

Сповнена дивовижних пригод різдвяна історія від одного з найкращих сучасних українських дитячих письменників Олександра Гавроша.

Без мови немає країни - мову, як матір любіть

 

   Ти велична і проста,

Ти стара і вічно нова.

Ти могутня рідна мово!

            Іван Багряний

 

День української мови та  писемності припадає на православне свято – день вшанування преподобного Нестора-літописця. Адже дослідники вважають, що саме з його праці починається писемна українська мова. Колись навіть дітей віддавали до школи саме у цей день, після служби у церкві, де молились та просили у Нестора-літописця аби благословив майбутніх учнів. Це й не дивно, адже преподобний здобув всесвітню славу. Принесла її праця всього життя Нестора-літописця, котрий взяв участь у літописанні Київської Русі і залишив світу неоціненний скарб – «Повість минулих літ».

Із сивої глибини бере початок наша мова. Шлях її — це тернистий шлях боротьби. Перетерпіла вона, мова наша рідна, і дикунський циркуляр царського міністра Валуєва, і ганебний Емський указ 1876 року, які забороняли друкувати книги українською мовою, і розпорядження комуністичної партії, згідно з яким українські батьки звільняли своїх дітей від вивчення української мови...

Рідна мова в кожного із нас єдина, як мати, як рідна земля. І де б не були ми, завжди хвилюємось, зачувши рідне слово, скрізь відчуваємо поклик Батьківщини. Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати до себе поваги.

Людині визначено Богом місце народження, країна, небо; вона не може нічого того поміняти, як не може поміняти саму себе. А якщо щось із того призначеного їй, поміняє, то не на краще, бо чуже ніколи не буває кращим. І куди б ти не пішов – твоя Батьківщина, земля твоя, твоя мова, твій народ завжди будуть з тобою.

 

Козаку найперше - воля, козаку найперше - честь.

 

14 жовтня в Україні щорічно відзначається День українського козацтва. Зараз ми можемо говорити про своєрідне ставлення до доби козацтва, її волі та духу.

Козацтву належить особливе місце в історії України та в історичній пам’яті українського народу. Саме козацтво було тією силою, що активно впливала на історію України XVII–XVIII ст. Його історичне значення важко переоцінити. Народ будь-якої країни береже спогади про власне минуле, пишається своєю історією.

 Козак означає вільний чоловік. Сьогодні козак — не той, хто одягнений у вишиванку й шаровари. Козак — це передовсім воїн за духом, який воюватиме тільки за честь і свободу. Шляхетність, мудрість, відвага — три основні ознаки козака: шляхетного не підкупиш, мудрого не обдуриш, мужнього не залякаєш!

Крізь століття лине слава про українських козаків. Волелюбне козацтво показало усьому світові не тільки своє лицарство, але й здатність утворити державу. Нею стала Запорізька Січ, що проіснувала близько 300 років.

 На Запоріжжі була церква Святої Покрови. Запорозькі козаки вважали Святу Покрову своєю покровителькою.

 У народі існує легенда про випробування, що витримували чоловіки, коли їх приймали в козаче товариство. Розповідають, що після того, як хлопець перехреститься, його пригощали пекучим від перцю борщем. Новачок мав його з’їсти. Опісля новачка вели до Хортиці, чи до іншого місця на Дніпрі, де лежала перекинута між скелями колода: хлопець мав пройти тим «містком», не впавши у воду. Подолавши цей іспит, майбутній козак повинен був проплисти певну відстань проти течії в смузі Дніпровських порогів.

Але це ще не все. Хлопець мав, осідлавши дикого лошака — чолом до хвоста, — без сідла й вуздечки проскакати верхи полем і повернутися неушкодженим. Якщо хлопець «на дикому лошаку скакав», то це означало, що у «козаки годиться».

 Чи кожен юнак проходив такі випробування, чи народ просто наділив їх богатирськими здібностями — цього не відомо. Знаємо напевне, що на Січ приймали незалежно від національності, віку та минулого, аби був вільним, говорив козацькою мовою, був православним, знав і приймав порядки та звичаї січового лицарства.

 У глибині душі кожного українця живе козак: воїн, який нічого не боїться і за рідну землю без роздумів віддасть своє життя.

Дозвольте  сьогодні привітати вас із Днем Українського козацтва та з  Днем захисника України! Побажати міцного козацького здоров’я, незламної волі до перемоги та патріотичного духу, що допоможе долати будь-які перешкоди!

То ж , будемо боротися за відродження рідної мови, національної культури, проникати в таємниці історії. Любімо Україну і шануймо її народ, себе. Хай кожен з нас добрими ділами стверджує, що козацькому роду нема переводу!

Всеукраїнський день бібліотек

 

30 вересня — найчитальніший день року, адже у 1998 році Президент України підписав Указ, яким затвердив Всеукраїнський день бібліотек.

   Бібліотекарі — провідники у світ знань, казок, подорожей, фантастики, наукових відкриттів. Їм відомі секрети класифікації книг, складання бібліографічних довідників та каталогів.

   Сьогодні в Україні налічується близько 40 тисяч бібліотек. У них працює понад 52 870 співробітників, а послугами книгосховищ користуються більше 17 мільйонів 490 тисяч читачів.

    Спробуйте тепер сказати, що бібліотеки — це минуле століття. Нічого подібного!

Безсумнівно, зараз можна завантажити й купити практично будь-яку книгу, але…! По-перше, усіх книг не купиш, а в бібліотеці їх можна взяти абсолютно безкоштовно. А по-друге, в бібліотеці є особлива, чарівна «книжкова» атмосфера, яка об’єднує однодумців. Пам’ятаєте ж, що «тиша повинна бути в бібліотеці».

До речі, Всеукраїнський день бібліотек — відмінний привід здути пил зі свого читального квитка й дізнатися, що з новинок з’явилося в фондах. Або сходити в бібліотеку з дитиною та взяти улюблену книгу з вашого дитинства. Ну або просто провести цей вечір за читанням. Адже читати не шкідливо, шкідливо не читати.

Вітаємо з Всеукраїнським днем бібліотек усіх, хто любить і шанує бібліотеки, цінує книгу і бачить у читанні та навчанні шлях до майбутніх змін у нашій країні. Бажаємо усім міцного здоров’я, наснаги та впевненості у тому, що завдяки

БІБЛІОТЕКАМ, КНИЗІ та  ЧИТАННЮ

наша країна переборе труднощі, здолає ворожу агресію і стане процвітаючою, гармонійною країною мудрих та самодостатніх людей.

 

 

 

Хай буде мир на всій землі

      

21 вересня Міжнародний день миру відзначають у всьому світі, день всесвітньої відмови від насильства та вогню.

   Багато хто думає, що  мир — це відсутність війни.

 Але мир є дещо більше. Мир  - це  ще  й добрі стосунки між людьми… Мир треба нести кожного дня, кожного дня треба налагоджувати контакти між людьми, шукати доброго спілкування. Найбільше у світі щастя – це мир, коли люди живуть  дружно та спокійно, земля не здригається від страшних вибухів, не ллються сльози горя та втрат. 

 Емблемою Міжнародного дня миру, є білий голуб з оливковою гілкою. Голуб — прагнення до польоту, свободи, миру. Білий колір — символ чистоти, чесноти, радості. Оливкова гілка — символ перемоги, миру та примирення.

Цей день присвячений ідеалам миру як у відносинах усередині держав, так і у відносинах між усіма державами,  народами та покликаний змусити всіх не тільки задуматись, але й зробити щось заради спокою на Землі.

                     

 

Великий зодчий українського кінематографу

10 вересня 2019 року виповнюється 126 років від дня народження видатного українського кінорежисера і письменника Олександра Довженка. Кому не відоме це славне ім’я сьогодні. Письменник і кінорежисер, маляр і політик, великий патріот свого народу і син свого часу. Кого не хвилюють його кінофільми “Арсенал” і “Земля”, ”Аероград” і “Щорс”, “Повість полум’яних літ” і “Мічурін”, “Зачарована Десна” і “Поема про море”. Всесвітнє визнання його таланту незаперечне.